У 1950-х роках Острог пережив містобудівну драму, коли радянська влада розгорнула масштабну хвилю руйнування його унікального історичного середовища. Під приводом повоєнної перебудови та уніфікації міського простору було знесено цілі квартали старовинної міщанської, єврейської та шляхетської забудови, що століттями формували самобутній архітектурний ландшафт міста. Втрата автентичних кам’яниць, культових споруд і мережі середньовічних вуличок назавжди розірвала просторовий зв’язок між Замковою горою та історичним центром. Музейні працівники намагалися бодай частково зафіксувати й урятувати елементи втраченої архітектури у фотодокументах і фрагментах декору. Сьогодні цей кейс залишається для нас болісним уроком та нагадуванням про катастрофічні наслідки ідеологічного нищення історичної пам’яті Волині.