Відкриття музею в період Першої світової війни стало символічним актом. Коли навколо вирували руйнація та геополітичний злам епох, острозька громада відповіла на виклики часу творенням нового простору пам’яті та знань. Відродження середньовічної твердині як музейного давньосховища продемонструвало, що збереження духовних цінностей є формою незламного культурного захисту. Ця подія вийшла далеко за межі локального краєзнавства, утвердивши пріоритет національної спадщини над воєнним хаосом. Символізм започаткування музею в серпні 1916 року назавжди закарбував Острозький замок як осередок стійкості, де культура перемагає забуття та руйнування.