Масштабні будівельні роботи початку XX століття передбачали не лише зміцнення збережених стін, а й фахове впорядкування верхнього простору Вежі Мурованої, третій ярус якої перебудували ще в 1797 році. Архітектор Володимир Леонтович провів скрупульозну роботу з інженерного укріплення конструктиву, що повернуло замковій споруді її первісний монолітний і величний силует. Завдяки фаховому підходу замок постав завершеним архітектурним ансамблем, готовим до виконання своєї нової музейної місії.