Протягом ХІХ століття через розташування повітових установ давнє княже осердя міста поступово втратило свою первісну велич, отримавши у тогочасній топоніміці назву «Судова гора». Масштабна діяльність Братства імені князів Острозьких відродила цей простір і повернула йому статус головної історичної домінанти краю. Відновлення середньовічної твердині, відкриття публічного музею, бібліотеки та зали для читань наповнили Замкову гору новими сенсами, перетворивши її на провідний інтелектуальний і просвітницький центр Волині. Локація, що десятиліттями асоціювалася з повітовою судовою канцелярією, знову постала сакральним осередком національної пам’яті, духовності та князівської слави. Завдяки цій світоглядній трансформації Замкова гора остаточно утвердилася як символ нерозривної спадкоємності поколінь, громадянської єдності та культурного відродження Острога.