Масивне литво, виготовлене за фундації Василя-Костянтина Острозького майстром Лукою Фріделантом у Гданську. Ці два величні підсвічники були відлиті у 1575 році на замовлення видатного державного діяча та мецената — князя Василя-Костянтина Острозького. Встановити місце відливу — у самому Гданську чи безпосередньо на території Острозького князівства — наразі важко. Проте виразний вплив традицій народного українського мистецтва в їх оформленні свідчить на користь того, що вони могли бути виготовлені саме на місцевих волинських теренах. Латинський напис на седесі підсвічника зафіксував повний титул фундатора: «Konstantinus Konstantinides Dei gratia dux Ostrosiae Palatinus Kijoviensis, marsaluss terrae Volyniensis, capitaneus Vladimiriensis» (Костянтин, син Костянтина, Божою милістю князь Острозький, воєвода Київський, маршалок землі Волинської, староста Володимирський). Пам’ятки пройшли складний історичний шлях. Первісно вони походили з Миколаївської церкви міста Дубна. Певний час підсвічники перебували в Москві у приватній колекції видатного історика мистецтва професора Адріана Прахова. Саме в цей період відомий художник Михайло Врубель під враженням від їхньої краси написав «Портрет дівчини на тлі з княжим підсвічником». Завдяки зусиллям волинської інтелігенції реліквії вдалося повернути. Деякий час вони зберігалися у Волинському єпархіальному давньосховищі в Житомирі, а у 1907 році були повернуті Острозькому собору. У 1911 році за клопотанням один із п’ятисвічників повернули назад до Дубна. Через це історичне розділення на сьогодні один артефакт є окрасою експозиції в Острозькому замку (Державному історико-культурному заповіднику м. Острога), а інший зберігається у фондах Дубенського державного історико-культурного заповідника.