Поступова зміна релігійного вектора діяльності Братства і його перетворення у провідне науково-краєзнавче товариство Волині стало революційним етапом у розвитку острозького музейництва. Вихід за межі традиційного церковного осередку дозволив згуртувати світську інтелігенцію та запровадити високі академічні стандарти польових досліджень, каталогізації й фондового обліку пам’яток. Завдяки такій фаховій еволюції музейне давньосховище швидко набуло авторитету серйозної дослідницької інституції. Новий масштаб наукових завдань вимагав відповідного простору, що стало головним поштовхом до порятунку княжої резиденції. Успішна реставрація Вежі Мурованої матеріалізувала перехід до системного збереження національної спадщини.