Формуючи фонди братського давньосховища, перші дослідники зробили свідомий акцент на пам’ятках, що ілюстрували самобутній розвиток українського ренесансу та бароко. Основу збірки склали унікальні зразки волинського іконопису, різьблена дерев’яна пластика, стародруки та гаптування на літургійних предметах XVI–XVIII століть, у яких органічно поєдналися візантійська духовна традиція та західноєвропейські мистецькі впливи. Завдяки цій чіткій концепції колекція давньосховища отримала виразне мистецтвознавче обличчя та стала джерелом для вивчення феномену українського барокового та ренесансного спадку.