У 1920–1930-х роках систематична дослідницька діяльність в Острозькому замку зазнала глибокої кризи й практично припинилася через брак фінансування та політичну обстановку. Позбавлення Братства імені князів Острозьких автономності та відсутність належних державних дотацій призвели до згортання більшості наукових, едиційних і просвітницьких ініціатив. Попри консервацію музейного життя та занепад інфраструктури, нечисленні ентузіасти й віддані музейники продовжували зберігати колекції. Головним завданням осередку в цей період стало саме фізичне збереження накопичених раритетів від руйнування, розкрадання та розпорошення.