За розпорядженням польської воєводської адміністрації частина архіву Братства імені князів Острозьких та найцінніших рукописних книг була вивезена з Острога до Луцька. Це рішення мотивувалося необхідністю концентрації важливих історичних документів у воєводському центрі, проте фактично воно завдало відчутного удару по цілісності сформованого острозького комплексу. Вилучення раритетів спричинило розпорошення первісних фондів братського давньосховища та суттєво ускладнило подальшу дослідницьку роботу місцевих краєзнавців. Попри непоправні втрати окремих масивів документації, острозьким музейникам вдалося відстояти та вберегти основне ядро речової і книжкової колекцій безпосередньо в замкових стінах. Драматична історія переміщення пам’яток до Луцька стала ще одним свідченням складних викликів міжвоєнної доби та боротьби за збереження локальної спадщини.