Збереження та відкриття для науки феномену Острозької іконописної майстерні кін. XVIІ – поч. ХІХ ст. стало одним із найвагоміших здобутків перших фундаторів та наступних поколінь острозьких музейників. Діячі Братства імені князів Острозьких під час краєзнавчих експедицій навколишніми храмами цілеспрямовано рятували від знищення унікальні сакральні твори з неповторними типажами й знаменитими «усміхненими святими». Завдяки дбайливому та професійному зберіганню цих ікон у стінах замку вдалося передати майбутнім поколінням надбання самобутньої локальної малярської школи, яка органічно поєднала візантійську канонічність із теплотою народного світовідчуття. Сьогодні ця врятована збірка є гордістю художніх фондів заповідника, наочно засвідчуючи високу естетичну зрілість та духовну самобутність волинського бароко.